Проблематика українського ринку з диспетчеризації постачання та обліку енергоресурсів
Згідно українському законодавству, Забудовник може використовувати будь-яке сертифіковане обладнання для обліку на своєму об’єкті. Але на практиці, компанії постачальники ресурсів виставляють жорсткі вимоги щодо вибору “сумісного” обладнання для обліку та диспетчеризації які б забезпечували їм хоч якийсь автоматизований облік.
Ситуація на ринку в цілому
Ринок постачання ресурсів в Україні досі є вертикально інтегрованим - компанії постачальники ресурсу видають Техумови на підключення до своїх же мереж. Вони свідомо обмежують перелік сумісних виробників приладів обліку, а оскільки законодавство прямо забороняє це робити, то роблять це через формально недискримінаційні процедури.
В кінці кінців, у Забудовника є вибір: мати проблеми із підключенням до мереж постачальника ресурсів чи звернутися до “заздалегідь погодженої” постачальником фірми щодо закупівлі приладів обліку та виконання робіт з автоматизації обліку та диспетчеризації.
Проблеми постачальників
Постачальники ресурсів намагаються обмежити перелік виробників приладів обліку, в тому числі, тому що дійсно мають проблеми із сумісністю обладнання. Законодавці прописали можливість використання будь-якого сертифікованого обладнання, але не прописали звідки брати гроші на утримання армії IT-спеціалістів, які повинні відповідати за інтеграцію обладнання між собою та підтримку коректної роботи систем обліку.
В українських реаліях таке вимушене обмеження дає додатковий побічний ефект - корупцію щодо вибору сумісних виробників. А відсутність вільного доступу до ринку диспетчеризації ресурсів не дає шансу на розвиток сучасним IT-продуктам, які б могли вирішили проблеми сумісності. Коло замкнулося.
Проблеми Забудовників
Забудовник часто не хоче сперечатися із постачальником ресурсів щодо моделей приладів обліку та системи збору даних мінімум по одній з трьох причин:
боїться процедурного зриву строків видачі ТУ чи підключення будівлі до мереж постачальника;
не впевнений в якості проектних рішень чи якості їх реалізації при перевірці виконання умов ТУ;
не думає про зручність експлуатації будівлі чи свідомо залишає ці проблеми тим, хто буде експлуатувати будівлю в подальшому.
Забудовнику легше погодитися з постачальником ресурсів, ніж відстоювати інтереси керуючої компанії та наражати весь проект на ризик зриву строків реалізації.
Проблеми експлуатуючих організацій
Навіть коли Забудовник планує експлуатувати будівлю власною керуючою компанією - її спеціалісти не залучені до постановки Технічного завдання на системи диспетчеризації та обліку ресурсів у процесі проектування та будівництва.
Керуючі компанії отримують вже готові системи в форматі “як є” - Забудовник їх вже зробив по Техзавданню та лише для задоволення потреб постачальника ресурсів. Вони не мають доступу до даних та не мають можливості вчасно реагувати на виникнення проблем. Натомість, повинні регулярно сплачувати кошти за підтримання коректної роботи систем до яких не мають доступу.
Що треба змінити
По-перше, треба на рівні законодавства затвердити єдиний формат та програмні методи за якими повинні передаватися дані до постачальників ресурсів. Тоді роботи з диспетчеризації та обліку енергоресурсів зможуть виконувати будь які компанії і це знищить тіньовий ринок.
По-друге, Забудовникам потрібно почати думати над системами диспетчеризації будівель в комплексі, а не фрагментарно та залучати до постановки Технічного завдання на єдину систему диспетчеризації своїх будівель спеціалізовані компанії та представників керуючих компаній.
Про можливості об’єднаної системи диспетчеризації будівель від GreenHub, можна дізнатися тут.
Про комплексне вирішення задачі з диспетчеризації всіх енергоресурсів завдяки системі диспетчеризації GreenHub, читайте тут.
Про те, чому диспетчеризацією від GreenHub легше користуватися ніж іншими рішеннями, читайте тут.