Типові помилки забудовника при проектуванні систем диспетчеризації будівель

Нормативна база

При будівництві нових об’єктів та реконструкції існуючих, Забудовник повинен виконувати диспетчеризацію інженерних систем будівлі.

Зобов’язують це робити норми ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 “Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами”.

Документом передбачено обов’язкову диспетчеризацію 13-ти систем на об’єкті (за їх наявності).

Більш детально, про повний перелік інженерних систем будівлі, які обов’язкові для диспетчеризації, можна дізнатися тут.

Типова ситуація

Дуже часто, Забудовник сприймає систему диспетчеризації будівлі, як те, на чому можна зекономити - все одно її ніхто не бачить, то не варто на неї і гроші витрачати.

Нерозуміння такої ж важливості систем диспетчеризації, для безпечної експлуатації будівлі, як і фундаменту - призводить до ситуації, яка характерна для ринку девелопменту України в цілому.

Упередження Забудовника

1. Диспетчеризація, це велика та нудна тема та ніколи з нею розбиратися.

2. На диспетчеризацію не варто витрачати свій час та гроші, тому що вона все одно нормально не працюватиме.

3. Комплексна система диспетчеризації будівлі коштує дорожче та побудувати її важче + дивись пункт 2.

Наслідком цих упереджень є те, що і окрему людину, яка знається на системах диспетчеризації, в штаті тримати не варто.

Проектні організації і так щось “мінімальне” запропонують, щоб не було проблем із здачею будівлі в експлуатацію. В кінці кінців, це їх робота - їм за то і гроші платять.

Проектна організація

1. Через відсутність зацікавленості у Замовників у виконанні якісних проектів з диспетчеризації, в штаті проектні організації “широкого профілю”, найчастіше, теж немає окремого спеціаліста.

2. Для зниження собівартості, проекти диспетчеризації окремих систем будинку робляться “під копірку”. Критерієм якості є те, що “хтось колись таке вже погоджував”.

3. Окремі “незручні” розділи диспетчеризації перезамовляються у спеціалізованих організацій, але без урахування сумісності систем на об’єкті між собою.

Послідовність дій

1. Забудовник замовляє розробку окремих розділів диспетчеризації у тих проектних організацій, котрі вже виконують проектування відповідного розділу в цілому.

2. Роль Технічного завдання на проектування виконує вимога “зробіть як дешевше”.

3. Забудовник покладається лише на технічні рішення, які пропонують проектанти, не маючи всередині компанії власної експертизи.

4. Забудовник отримує окрему “найдешевшу диспетчеризацію” для кожної інженерної системи на об’єкті.

Очікуваний результат

1. Диспетчеризація всієї будівлі дійсно нормально не працює, та складається з хаотичної роботи окремих систем.

2. Витрати на її впровадження виявляються на 40% вищими вартості якісно побудованої єдиної системи диспетчеризації будівлі.

3. Всі проблеми, з експлуатацією “зоопарка рішень” систем диспетчеризації, лишають експлуатуючій організації у спадок при передачі будинку.

Про те, звідки береться економія в 40%, при впровадженні комплексної системи диспетчеризації GreenHub, читайте тут.

Висновок

Побудова єдиної системи диспетчеризації для всіх систем на 40% дешевше, ніж “топорний” підхід.

Тому, вкладати гроші в IT-інфраструктуру будівлі варто, хоча б заради економії власного бюджету.

Стратегічне рішення для Забудовника

1. Інвестувати кошти в навчання власного персоналу чи найняти окремого спеціаліста із систем диспетчеризації.

2. Виробити типовий підхід до побудови комплексної системи диспетчеризації будівель на всіх об’єктах компанії.

3. Ретельно вибирати підрядників для проектування та впровадження систем диспетчеризації будівлі, як єдиного цілого.

За порадою, щодо впровадження комплексної системи диспетчеризації для свого об’єкту Ви можете звернутися до GreenHub.

Про переваги програмного забезпечення GreenHub для диспетчеризації будівель, можна дізнатися тут.